Євген Федорович Епштейн
(доктор технічних наук, професор)

Народився в 1904 році в місті Одеса.

Спочатку вчився на робочому факультеті (1921–1922 рр.), а потім в Дніпропетровському гірничому інституті (1922–1929 рр.) і отримав кваліфікацію гірничого інженера зі спеціальності геологорозвідувальник.

З початку своєї трудової діяльності Євген Федорович працював в геологорозвідувальних організаціях Донбасу: районним геологом, технічним керівником, головним інженером геологорозвідувального тресту "Сталінськвугілля", приймав участь в пошуках і розвідці різних корисних копалин – вугілля, ртуті, поліметалів.

З 1932 року працював доцентом кафедри "Розвідувальна справа" в ДГІ, потім з 1934 року по 1941 рік – завідує цією ж кафедрою. В роки Великої Вітчизняної війни Євген Федорович працював управляючим тресту "Запсібцвєтмєтрозвідка" в місті Томськ. За короткий термін під його керівництвом в Туві були розвідані родовища кіноварі, а потім організовано видобування ртуті. За значний внесок в справу органі-зації Перемоги в 1942 році він нагороджується орденом "Знак Пошани".

В 1945 році Євген Федорович переїжджає до Дніпропетровську і все його життя вже було пов’язано з викладацькою і науковою діяльністю гірничого інституту:

1945–1957 рр. – завідує кафедрою розвідувальної справи ДГІ;

1957–1975 рр. – завідує новоутвореною кафедрою "Техніки розвідки РКК";

1975–1984 рр. – професор кафедри.

Свою наукову роботу на здобуття вченого ступеню кандидата наук він захистив на Вченій раді в Московському гірничому інституті в березні 1938 р., затверджений в званні доцента в березні 1946 року, диплом доктора наук він отримав у червні 1956 року, а з серпня 1957 року він – професор кафедри. Очолюючи на протязі 38 років кафедру професор Епштейн Є.Ф. виявив себе відмінним організатором і вмілим керівником учбово-методичної і наукової роботи кафедри, прекрасним педагогом і вихователем студентської молоді. За час роботи в інституті з його участю підготовлено близько чотирьох тисяч інженерів-геологорозвідувальників. Серед них – відомі керівники геологорозвідувальної служби країни, академіки, лауреати Ленінської та Державних премій.

Епштейн Є.Ф. – відомий вчений у галузі руйнування гірських порід, технології і техніки буріння розвідувальних свердловин. Він розробив основи ударно-обертального буріння, новий спосіб визначення механічних властивостей гірських порід, методи рішення ряду задач з технології і техніки розвідки родовищ корисних копалин.

Під його керівництвом підготовлено і захищено 1 докторська та більше 30 кандидатських дисертацій. Він має більше 200 друкованих праць, в тім числі 7 монографій та близько 50 винаходів, ряд праць перекладені і видані в США, Франції, Чехословаччині, Польщі.

Учбово-виховну і наукову роботу він успішно сполучав з активною участю в громадсько-політичному житті. За роки праці в інституті у різний час він обирався: депутатом Районної Ради депутатів трудящих, членом президії Дніпропетровського обкому профспілок робітників вищої школи, головою правління Дніпропетровського будинку вчених та головою місцевкому інституту.

Радянським урядом відмічена його праця нагородами:

1945 р. – нагороджений медаллю "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні";

1949 р. – в ознаменування 50-річчя з дня заснування гірничого інституту він нагороджений в числі викладачів другим орденом "Знак Пошани" та медаллю "За доблесну працю", а також знаком "Шахтарська слава " 3-го ступеню і срібною медаллю ВДНГ СРСР.

Євген Федорович є видним вченим в області методики, техніки і технології пошуків і розвідки різних родовищ корисних копалин.

Помер у січні 1984 року.